
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!
Началось все с того, что я отправился на улицу, чтобы раздобыть свою следующую закладку. Знаете, это как своего рода поиски сокровища, только вместо карты у тебя есть контакт наркоторговца, который всегда готов принести тебе дозу счастья.
Оказавшись в подъезде, я нашел своего дилера и кивнул ему в знак приветствия. Он протянул мне белый пакетик с порошком и сказал: "Счастливого путешествия!". Внутри пакетика спряталась моя новая доза кокаина. Этому ничего не подобное бодрящее вещество всегда создавало в моей голове невероятные картины, словно я попал в сумасшедший калейдоскоп.
Зная, что семья не поддерживает мою страсть к запрещенным веществам, я аккуратно спрятал пакетик в своем ботинке и вернулся домой. Они и так считают меня балдой, зачем им еще один повод для осуждений? Но в этот раз я решил попробовать сделать все иначе.
|
Вечером я собрал всю семью вместе и предложил им игру. Называлась она "Счастливая спичка". Я достал коробок спичек и сказал, что у каждого из нас есть 10 минут, чтобы придумать афигенный развлекательный номер или историю. Те, кто сделает лучше всех, получат призы. Я начал первым. Используя свое мастерство актера, я разыграл сцену, где меня осенило и я превратился в звезду рок-н-ролла. На протяжении всего выступления я держал в зубах спичку, что было символом моей зависимости. Когда я закончил свое представление, настал поворот моего брата. Он подошел ко мне, схватил спичку из моих рук и сказал: "Ты думаешь, я не знаю, что это? Только кокаин да гашиш в твоей голове. Ты – полноценная плюха!". Все присутствующие начали громко смеяться, а я лишь сгоряча обиделся. Неожиданно моя мама, увидев мои разочарованные глаза, вмешалась и сказала: "Ребят, может быть стоит попробовать другой подход? Каждый из нас стоит на этой сцене и приглашает вас в свой мир. Почему бы нам не открыться и не понять страхи и радости друг друга?" |